У 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства відносно жінок.
Хоч ми і живемо у XXI столітті, в сучасному світі насильство щодо жінок продовжує залишатися глобальною пандемією. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури. Структури домінування, на яких ґрунтується насильство, глибоко вкорінені в суспільстві. Досвід або загроза насильства перешкоджають жінкам в повній мірі здійснювати свої права людини і користуватися ними. Хоча становище жінок на сьогоднішній день значно покращилось, чимало проблем гендерного насилля залишаються доволі гострими і сьогодні.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кожна третя жінка (35%) у світі протягом свого життя зазнає фізичного чи сексуального насилля. Переважно це насилля зі сторони свого інтимного партнера. І саме їхні партнери скоюють до 38% убивств жінок у світі.
Зокрема, лише у США кожна 7-ма жінка і кожен 71-ий чоловік зазнають сексуального насилля в різні періоди свого життя, і у 8-ми випадках з 10-ти жертва знала свого кривдника.
Показник насилля над українками — один із найнижчих у Європі. Проте, в Україні 43% жінок хоча б раз у житті зіштовхувалися зі спробами сексуального насилля і 20% жінок зазнавали фізичного насилля з боку свого партнера. Та соціологи стверджують, що ці дані дуже занижені.
Дуже важливо, щоб кожен усвідомив, що насилля проти жінок та дівчаток – це не міф, а реальна проблема. Тому завдання суспільства – не допустити насильства над жінками та зберегти образ жінки XXI століття – розумної, успішної та впевненої у собі красуні.