Щороку ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва.
29 січня 1918 року три сотні бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та біля 40 гайдамаків стримали наступ на Київ майже п’ятитисячної армії більшовиків. Бій відбувся на залізничній станції «Крути» (наразі це Чернігівська область), за 130 кілометрів від Києва. Ціною свого життя Герої зупинили наступ ворога.
27 молодих українців потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. Наймолодшим воїнам було по 16 років. Після визволення Києва від більшовиків, у столиці відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Подвиг Герої Крут надав можливість утримати столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який означав міжнародне визнання української незалежності.
В радянські часи історія бою під Крутами замовчувалася, або ж обростала міфами і вигадками. І лише після здобуття Україною незалежності подвиг Героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом героїзму та самопожертви за державну незалежність.