3 вересня – сумна і трагічна дата загибелі захисників України, життя яких обірвалося під час обстрілу російськими найманцями базового табору 27-го реактивного аритилерійського послку біля селища Побєда Новоайдарського району Луганської області системою залпового вогню «Смерч»:

• Андри Руслана
• Бея Віталія
• Завального Ігора
• Калюжного Олексія
• Куценка Сергія
• Осипова Миколи
• Переяслова Володимира
• Буйвала Олександра

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ:

Андра Руслан Романович (08.04.1994 – 03.09.2014)

Андра Руслан Романович – командир відділення 9-ї реактивної артилерійської батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант, народився 8 квітня 1994 року в місті Суми.
У 2009 році закінчив 9 класів Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24, потім – професійно-технічне училище.
Протягом 2012-2013 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
Із 2013 року працював слюсарем у цеху гранульованого суперфосфату на ПАТ «Сумихімпром», одночасно поєднував роботу із навчанням на заочному відділенні Сумського державного університету за спеціальністю «Інженерна механіка».
У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, а із літа цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 02 грудня 2015 року № 15-МР присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
На фасаді будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24, де навчався Руслан Андра, йому відкрито меморіальну дошку.

Бей Віталій Миколайович (04.12. 1983- 03.09. 2014)

Бей Віталій Миколайович – командир взводу 9-ї реактивної артилерійської батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, старший лейтенант, народився 4 грудня 1983 року в місті Сєверодвінськ Архангельської області.
Виростав і навчався в місті Суми. У 2000 році закінчив Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 17. У 2004 році закінчив з відзнакою Військовий двічі орденів Червоного Прапора інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів Сухопутних військ».
З 2004 по 2005 роки служив на посаді командира мінометного взводу мінометної батареї 95-ї окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Через деякий час залишив військову службу і був звільнений у запас.
У 2007 році закінчив Сумський державний університет, кваліфікацію бакалавра за фаховим спрямуванням «Енергетичний менеджмент».
Певний час працював у банку, потім працював в АТ «Технологія» міста Суми.
У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, а з літа цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 30 березня 2016 року № 487-МР присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
На фасаді будівлі Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 17, де навчався Віталій Бей, йому було відкрито меморіальну дошку.

Завальний Ігор Юрійович (03.06. 1992 – 03.09. 2014)

Завальний Ігор Юрійович – старший солдат Збройних сил України
9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, народився 3 червня 1992 року в селі Симонівка Сумського району Сумської області.
У 2007 році закінчив 9 класів Великовільмівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, у 2009 році – Терешківську філію Садівської загально-освітньої школи, у 2010 році – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної освіти».
Проходив строкову військову службу у складі 21-ї окремої бригади Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України. Працював зварювальником-котельником на ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені М.В. Фрунзе».
У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України, а з липня цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У селі Великі Вільми Сумського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи та в холі Державного професійно-технічного навчального закладу «Сумський центр професійно-технічної освіти», де навчався Ігор Завальний, йому відкриті меморіальні дошки.

Калюжний Олексій Володимирович (09.10.1989 – 03.09.2014)

Калюжний Олексій Володимирович – військовослужбовець 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, молодший сержант, народився 9 жовтня 1989 року в місті Суми.
У 2005 році закінчив 9 класів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 25, у 2008 році – Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу.
У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України, а з літа цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На фасаді будівлі Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 25 відкрито меморіальну дошку випускникам, загиблим під час антитерористичної операції на сході України, серед яких ім’я Олексія Калюжного.
На фасаді будівлі Сумського центру професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу, де навчався Олексій Калюжний, йому встановлено меморіальну дошку.

Куценко Сергій Вікторович (04.12.1981- 03.09.2014)

Куценко Сергій Вікторович – механік-водій 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат, народився 4 грудня 1981 року в селищі міського типу Жовтневе Білопільського району Сумської області.
У 1999 році закінчив Білопільску загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Закінчив Сумське училище професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Сумській області.
З 2004 року працював газоелектрозварником на ПАТ «Сумихімпром» міста Суми.
У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, а літа цього року приймав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 02 грудня 2015 року № 15-МР Куценку Сергію Вікторовичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
У смт Жовтневе Білопільського району на фасаді будівлі школи, де навчався Сергій Куценко, йому встановлено меморіальну дошку.

Осипов Микола Іванович (04.08.1968 – 03.09.2014)

Осипов Микола Іванович – командир взводу 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, старший лейтенант, народився 4 серпня 1968 року в селі Воскресенка Буринського району Сумської області.
У 1985 році закінчив Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 1 імені В. Стрельченка.
Закінчив Сумське вище артилерійське командне двічі Червонопрапорне училище імені М.В. Фрунзе. Службу проходив в Німецькій Демократичній Республіці, потім – в 169-му навчальному гвардійському Звенигородському орденів Червоного прапора і Суворова II ступеня центрі Сухопутних військ Збройних Сил України. Через деякий час залишив військову службу і був звільнений у запас, працював слюсарем на ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України, а з літа цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 30 березня 2016 року № 487-МР Осипову Миколі Івановичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
На фасаді будівлі Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені В. Стрельченка, де навчався Микола Осипов, йому відкрито меморіальну дошку.

Переяслов Володимир Євгенович (23.08.1983 – 03.09.2014)

Переяслов Володимир Євгенович – водій 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат, народився 23 серпня 1983 року в селі Стецьківка Сумського району Сумської області.
Закінчив Стецьківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів та курси Сумської автомобільної школи ТСО України (ДОСААФ). Займався вантажними перевезеннями.
У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України, а з літа цього року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Похований на Алеї почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У селі Стецьківка Сумського району на фасаді будівлі Стецьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де навчався Володимир Переяслов, йому встановлено меморіальну дошку.

Буйвало Олександр Миколайович (18.07.1986 – 03.09.2014)

Буйвало Олександр Миколайович – старший сержант 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку, народився 18 липня 1986 року в селі Товста Білопольського району Сумської області.
У 2003 році закінчив Товстянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад» Білопільської районної ради Сумської області. Навчався у Сумському центрі професійно-технічної освіти за фахом оператора верстатів з програмним книгодрукуванням, у 2005 році – у Сумській автомобільній школі ТСО України (ДОСААФ). Був одним із будівельників Донецького міжнародного аеропорту.
У жовтні 2010 року підписав контракт зі Збройними силами України. У липні 2014 року у зв’язку з російською збройною агресією проти України був відряджений до зони проведення антитерористичної операції.
Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На будівлі Товстянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний начальний заклад» де навчався Олександр Буйвало, йому встановлено меморіальну дошку.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!